22.08.2017
Джерело: The DairyNews
American Advantage. Інтерв’ю з директором компанії «Альта Дженетикс Україна» Віталієм Костюченко The DairyNews: Розкажіть про перший рік роботи Alta Genetics в Україні. Чого ви досягли?

Віталій Костюченко: Про конкретні досягнення говорити ще рано, оскільки в нас лише почалися перші розтели, почали з’являтися перші телята.

Та головне, чого ми досягли за рік – завоювали довіру людей. Сьогодні з нами співпрацюють близько 30 господарств, і ця цифра постійно збільшується. Ми ж, у свою чергу, розширюємо команду, аби мати змогу якомога якісніше надавати супровід нашим партнерам.

Також ми багато зробили у напрямі професійного зростання як членів нашої команди, так і партнерів. По-першу, організувати бізнес-поїздку до США фахівців «Альта Дженетикс Україна» і українських фермерів із 3-х господарств. За нашої підтримки відбулось навчання спеціалістів «Агрофірми Розволожжя» в Німеччині. А на вересень запланована ще одна бізнес-поїздка до цієї країни з делегацією, в складі якої будуть вже представники 6-ти українських господарств. 
Розпочали ми і серію тренінгів по Україні: на сьогоднішній день вже проведено 2 круглі столи в різних регіонах, і наступний планується на листопад.


DN: Ви проводите навчально-практичні заходи лише для клієнтів «Альта Дженетикс Україна», чи й інших фермерів?

ВК: Ми відкриті для всіх. Основна наша мета – дати фахівцям, управлінцям, керівникам тваринницького бізнесу розуміння важливості генетичного потенціалу для досягнення високої продуктивності тварини. Тобто, кожен управлінець перед тим, як прийняти рішення про співпрацю, повинен володіти певними знаннями та мати достатньо інформації щодо роботи з генетикою в господарстві. Тому ми запрошуємо на семінари всіх українських фермерів, хто зацікавлений у підвищенні ефективності свого бізнесу. 

Чим більше людей ми зможемо проінформувати, тим, по-перше, людям буде легше приймати рішення, а по-друге, їх рівень компетенції стане вищим. А, відповідно, якщо фермер знатиме точно, чого він хоче, то і співпраця з ним буде ефективнішою. 


DN: Розкажіть детальніше про круглі столи та бізнес-поїздки, які ви організовуєте. Які теми на них піднімаються?

ВК: Ми доносимо до людей інформацію, яка сьогодні є актуальною у світі. Розповідаємо про інновації в молочному бізнесі, які вже успішно застосовуються в Європі чи США, і які можна так само використовувати і в Україні.

Наші науково-практичні заходи вже показали певні результати у таких аспектах як відтворення, схеми синхронізації. Ми вже маємо перші цифри, які отримали наші партнери завдяки дотриманню наших рекомендацій щодо упровадження тих чи інших інновацій. Це підтверджує, що наша робота в напрямку навчання фермерів недаремна. Результат є, люди задоволені!

Що стосується формату заходів, то наші круглі столи побудовані у формі дискусії. Це не лекція чи семінар, а живе обговорення практичних питань. Тобто, ми не даємо лише теоретичну інформацію, яку кожен і так може знайти в книгах чи інтернеті. Ми обговорюємо, як практично можна застосувати ці знання в конкретних умовах. Плюс, дуже дієвий інструмент – обмін досвідом. Чудово, коли фермери, спеціалісти, познайомившись одне з одним, можуть обмінятися певними ідеями, проблематикою. Це зближує людей. Вони можуть йти разом до успіху. 

Якщо говорити про бізнес-тури, зокрема, до США, то це також обмін досвідом – але вже в міжнародному масштабі. Там збираються фермери з різних куточків світу, які мають зовсім неоднакову модель ведення господарства: в Європі, наприклад, більшість господарств із малим поголів’ям – 250-300 дійних корів, у США - в середньому 2000-3000 корів, тоді як у Китаї – 20-30 тисяч. Різні масштаби – відповідно, різний менеджмент. Тому такий всебічний досвід, який українські фермери можуть почерпнути в подібних масштабних бізнес-турах, особливо корисний. Українські фермери починають впроваджувати у себе те, що вони бачать і вважають актуальним. 


DN: Як ви можете оцінити український ринок генетики? Чи є тут перспективи для розвитку?

ВК: Перспективи тут величезні. На сьогодні генетика в Україні активно розвивається, а з нашим приходом вона буде розвиватися ще швидше. У наших  фермерів вже почали підвищуватися вимоги до генетики, вони стали задавати багато запитань щодо генетичного потенціалу тварин, якими раніше не цікавилися. Якщо раніше вони просто дивилися на картку бугая, і вибирали його наосліп, то зараз почали глибше замислюватися, яку цінність даний бугай може принести. Адже один і той самий бугай може де в чому принести користь, а де в чому – шкоду. Раніше фермери на це уваги не звертали. А ми роз’яснюємо усі показники, які результати можна очікувати, аби фермер міг прийняти виважене рішення.

Якщо ж говорити про рівень генетики в цілому, то в Україні є куди розвиватися. На сьогодні небагато господарств, які мають надої більше 8000 кг за лактацію, хоча є й такі, що доять більше 10 000 кг. У США ж на багатьох господарствах середній надій – 42-45 л на добу! А показники відтворення (Рregnancy Rate - % тільних тварин за 21 день) - 28%, 30%, і навіть 34% на одній із ферм. Це неймовірні цифри. Можливо, недосяжні. Але є над чим працювати. І в Україні можна робити те саме. З нами співпрацюють ферми, які доять не менше 35 літрів, і навіть більше. І є ферми, у яких Pregnancy Rate - 26%, і успіхів їм вдалося досягти в тому числі і завдяки нашій співпраці. Наприклад, в «Агрофірми «Розволожжя» до початку співпраці був досить високий показник відтворення - 23%, а зараз він збільшився до 26%. Я також знаю українські ферми, які мають 30% чи навіть 34%. 

Ми упевнено можемо розвивати генетику на українських господарствах, особливо враховуючи те, що маємо потужну підтримку від американських та голландських консультантів Alta Genetics. Це міжнародні експерти, які приїжджають в Україну для того, щоб супроводжувати господарства, які тільки почали співпрацю. Вони не лише дають теоретичні рекомендації, а й практичні поради, оскільки базуються на власному досвіді і знають, як усе працює. 

Тобто, потенціал для розвитку молочного бізнесу в Україні величезний. Тут дуже гарні ґрунти, працьовиті люди. Але є й багато чого, чого потрібно удосконалювати. На кожній фермі є зони для покращення, якою б високотехнологічною вона не була. Завжди є проблематика, пов’язана із менеджментом. На сьогодні саме управління людьми я назвав би питанням №1 в Україні. Якщо грамотно підійти до управління, то, не змінюючи ні тварин, ні персонал, ні раціони, можна значно змінити результати продуктивності. 

Ми маємо всі шанси, щоб бути кращими, мати вищі показники продуктивності ніж навіть у Європі чи США. Адже в Америці не має таких ґрунтів, як у нас, а в Європі земля дуже дорога. 

Та проблемним питанням в нас залишається формування цін на молоко. Держава також має взяти участь у процес ціноутворення, аби він відбувався під контролем та був доцільним не тільки для переробників молока, а й для самого фермера. 

DN: З якими складнощами ви зіштовхнулися в роботі?

ВК: Складнощі завжди були, є і будуть. Передусім, це українська бюрократична машина. Нам важко було робити перші поставки продукції, оскільки наткнулися на багато підводних каменів, про які ми не знали. У США,  Голландії, Канаді – там все прозоро. В них достатньо на договорі, наприклад, підпису, чи інколи навіть телефонного дзвінка для того, аби угода запрацювала. В Україні ж для цього знадобиться кілька десятків підписів, печаток, документів, перепусток. Це все забирає час. 

Важко було на початку і порозумітися з фермерами. Багато людей іще має досить консервативне мислення, вони сповідують політику, що існувала ще за радянських часів, використовують знання і навички з минулого. І важко пояснити людям, що можна працювати за іншими принципами, і мати більшу ефективність. Тут необхідно докласти неабиякі зусилля, аби  навчити, розказати, показати. Та ми до цього готові, і вже це робимо. 
Багато часу пішло і на організацію процесів. Але ми пройшли вже цей стартовий етап, налагодили діяльність. Потрібно лише регулярно слідкувати за змінами, які виникають в нашому законодавстві, аби знову не зіштовхуватися з підводними каменями.


DN: Чи є якісь ще національні особливості роботи в Україні?

ВК: Взагалі, політика Alta Genetics однакова для всіх країн. Що в Америці, що в Румунії, що в Чехії – нема різниці. Україна сповідує ті самі принципи, підходи, стратегії, місію. Але відмінність в тому, що ми дуже стрімко стартували в країні, і набагато швидше, за досить короткий проміжок часу у порівнянні з іншими країнами, куди заходила Alta, почали досягати результатів. 

Перебуваючи на цьогорічному міжнародному заході Alta Genetics у США, нам було приємно відчути, що представники Alta нас там вже добре знають і прийняли у свою сім’ю. Усе це завдяки швидким результатам, що ми показали за рік. 

Приємно відзначити, що в Україні є дуже багато ініціативних ентузіастів, які хочуть розвиватися, рухати ферму вперед, і з таким людьми хочеться працювати. Коли ми відвідуємо господарства, то бачимо, наскільки людям це цікаво з першої ж зустрічі. Якщо є люди, які хочуть змінюватися – можна сміливо рухатися: нарощувати поголів’я, будувати нові приміщення, незалежно від того, стабільна чи нестабільна ситуація. 

Тобто, розвиток відбувається, люди йдуть в ногу з часом. Ми лише дещо допомагаємо їм в питаннях менеджменту, адже вчасно підказавши, направивши, змінивши вектор руху, можна суттєво покращити результати без жодних додаткових витрат. 


DN: На початку нашої розмови ви сказали, що на сьогодні співпрацюєте приблизно з 30 господарствами. Розкажіть детальніше, на які саме господарства спрямована ваша робота, з ким саме ви працюєте.

ВК: Ми сфокусовані на співпрацю з орієнтованими на розвиток, тобто, прогресивними господарствами. Успіх нашої роботи залежить від того, чи зацікавлені самі фермери в результаті від нашої співпраці. І ми тут говоримо про кінцевий результат. Не тільки про власне генетичну продукцію (хоча генетика - це фундамент, безперечно), але й усі інші аспекти вирощування у комплексі. Адже якщо не забезпечити відповідні умови утримання, годівлі, менеджмент, то генетика себе не проявить. Тому ми працюємо над тим, аби комплексно допомагати партнерам розкрити потенціал тварини: надаємо консультації з усіх вищезазначених питань, привозимо на господарства міжнародних експертів. Отож, я підкреслюю, ми фокусуємося передусім на прогресивних господарствах, які працюють заради прибутку від реалізації молока. Alta Genetics – компанія, яка сповідує політику «ферма має бути прибутковою». Корови можуть бути красивими, здоровими, давати багато молока. Але головне – аби вони були прибутковими. Це наша мета.

Якщо взяти місію компанії, то ми покращуємо індивідуальну рентабельність стада через високоякісну генетику, високоякісні послуги в галузі відтворення і  менеджменту. Це єдине ціле. Тобто, про успіх можна говорити, коли всі «пазли» складено в єдину картину. 

Щодо кількості господарств, з якою ми співпрацюємо, я б на цьому не фокусувався. Ми не ставили собі за мету нарощувати кількість клієнтів. Для нас головне - наскільки якісно ми можемо забезпечити сервіс для тих господарств, які з нами вже працюють. Можна почати співпрацювати і з сотнею господарств, але якщо ми несвоєчасно чи неякісно надамо сервіс і не виконуватимемо те, що декларуємо, то в такій співпраці немає сенсу. Тому ми будемо рухатися і розвиватися відповідно до політики, яка є в Alta Genetics: якщо ми щось говоримо, то ми це робимо.


DN: Які регіони більше зацікавлені у вашій продукції?

ВК: Регіональної прив’язки взагалі немає. Наприклад, в регіоні може бути 3 ферми, з них 2 – прогресивні, які йдуть у ногу з часом. Може бути регіон, де є 20 ферм, але там ніхто не розвивається. Всі ми працюємо в однакових умовах, при однаковій державній політиці, з одними й тими ж цінами на молоко, на землю. А при цьому підходи на господарствах дуже відрізняються. Це вже залежить від рівня знань, компетенцій безпосередньо тих, хто керує цим бізнесом. 


DN: Кого в Україні ви б могли назвати своїм основним конкурентом?

ВК: Я б назвав час. Це єдиний на сьогодні конкурент, тому що, як показує практика і цей рік роботи, дуже багато часу йде на те, аби донести людям звичайні, базові речі, які використовуються в генетиці. Багато людей не розуміє, як правильно прочитати характеристики бугая, і що вони їм можуть принести, адже раніше не цікавилися даним питанням. 

Ті ж прогресивні господарства, де розуміють важливість генетики, легко пішли на контакт. Наприклад, «Агрофірма «Розволожжя» стала однією з перших учасників програми Alta Advantage. І там не стояло питання ціни, воно навіть не піднімалося при підписанні контракту. Адже там розуміли, що, співпрацюючи з Alta, вони зможуть отримати для себе додану вартість. 

На сьогоднішній день генетику продають багато компаній. Але наша перевага в тому, що окрім генетики екстра класу ми надаємо ще й супровід, і саме це дає клієнту можливість отримати більше прибутку від співпраці з нами, через консалтинг, консультації, навчання, бізнес-тури. Таким шляхом ми впливаємо на кінцевий результат.


DN: Розкажіть більш детально про програму Alta Advantage.

ВК: Alta Advantage - це програма, яка об’єднує в собі господарства, що мають можливість отримати найкращу, найпередовішу генетику, яка тільки є доступною - першими. Адже коли молоді бугаї тільки починають давати сім’я, то в силу фізіологічних причин його кількість досить обмежена. І тому це сім’я йде не у вільний продаж, а лише тим господарствам, що є учасниками програми Advantage. 

Учасники програми при цьому повинні дотримуватися декількох умов. По-перше, це 100% співпраця з нашою компанією, тобто, ми маємо керувати процесом. По-друге, для осіменіння стада повинна використовуватися сперма лише ТОП-5 бугаїв. Тричі на рік робиться переоцінка бугаїв, і після кожної оцінки ми оновлюємо список. Тобто, бугаї в ТОП-5 можуть змінюватися, але учасники, як і раніше, отримуватимуть найкращу генетику з цих ТОП-5. 

На сьогодні у світі 1800 господарств є учасниками даної програми. Близько тисячі з них знаходиться в США. В Україні поки що 2 господарства приєдналися до програми, але, зважаючи на попередні домовленості з господарствами, я впевнений, що за півроку їх буде 5. Для України за такий короткий проміжок часу – це дуже гарний показник.


DN: Які ще проекти, окрім вищезгаданого, представляє Alta Gеnеtics? 

ВК: В нас працює також програма AltaU (Альта Університет) – це навчальна програма, яка об’єднує в собі теоретичну і практичну частини. Викладачами в AltaU є найкращі вчені світу, такі як Пол Фрікі – експерт №1 з відтворення, Том Фурман – із менеджменту, Горді Джонс - годівля, утримання, Доктор Рід –  здоров’я копит, ратиць, а також якість молока. Ці передові світові вчені навчають як консультантів компанії Alta Genetics, так і партнерів-фермерів, що співпрацюють з Alta. Захід проводиться 6 разів на рік, переважно в США, але бувають виїзди в країни Європи.

Під час нашої останньої поїздки до США ми обговорювали можливість організації даного навчання для українських фермерів. Погоджено, що якщо набереться група із 16 чоловік, то програма буде реалізована українською мовою. Ми плануємо, що до кінця 2018 р. цей проект втілимо в життя.


DN: Як ви плануєте розвиватися в найближчі 5 років? 

ВК: Ми маємо на меті залучити якомога більше партнерів до програми Alta Advantage, аби років через 5-6 запросити інші країни світу до України й і організувати Alta Advantage Show Сase Тour у нас. Продемонструвати, яких результатів можна досягати в Україні, які в нас тварини, які люди. Тобто, привернути увагу до себе, показати, що нам є чим пишатися, і ми самі можемо навчити інших, а не лише навчатися в Європі чи США. 


DN: Розкажіть трохи про себе. Чому ви вирішили присвятити своє життя сільському господарству, і як ви прийшли в «Альта Дженетикс Україна» та очолили компанію?

ВК: Коли я ще навчався в ліцеї, то спочатку думав, що буду займатися економікою,  управлінням та фінансами. Проте життя склалося так, що вступив до Білоцерківського аграрного університету на факультет «Зооінженерія». До 2-3-го курсу я ще не до кінця усвідомлював, що мене може чекати в майбутньому, поки не почалися спеціальні дисципліни. Та потім спеціалізація мене захопила. Особливо, коли почалася практика. 
Потім я 2 роки працював у Данії, і остаточно впевнився, що працювати з тваринами – це моє. В Данії я зрозумів просту річ: тварини - дуже розумні, і керувати набагато простіше, ніж людьми. 

Потім я мав незабутній досвід управління фермою як менеджер ферми, в моєму підпорядкуванні були і поляки, і датчани. Відповідно, я побачив, що якщо чітко налагодити всі процеси – результати себе не змусять чекати.

Проте тваринництво - це така сфера, що кожного дня можуть виникати сюрпризи. І, можливо, саме це мене й приваблює. В даній галузі немає буденності та одноманітності, тут кожного дня щось відбувається - нові знайомства, нові люди, нове спілкування. Так само і з тваринами, про них можу довго й багато говорити, бо дуже їх люблю. 

На сьогоднішній день я пройшов низку тренінгів щодо управління фермою, менеджменту, годівлі, утримання. Займаюсь і консультуванням господарств. Загалом мій досвід роботи в тваринництві 11 років, може, це й небагато, але я отримую задоволення від того, що роблю.

Щодо роботи в Alta Genetics, то напрямок генетики виявився для мене новим, тому й особливо зацікавив. До цього я працював у компанії, що займалася кормовиробництвом, надаючи консультації щодо кормів і годівлі. Коли ж мені запропонували проект, який був пов’язаний з генетикою, то відразу дуже захопився. Я люблю виклики, тому жодних сумнівів щодо того, чи їхати до Нідерландів та США, в мене не було. В цьому я побачив можливості для свого подальшого розвитку. А це те, що для мене головне в роботі.

DN: Дякуємо за цікаву розмову!

Щоб залишити коментар, авторизуйтеся

Через експерименти чиновників гуцульські сири можуть зникнути
ФАО отмечает высокое качество белорусских молочных и мясных продуктов
04.09.2017

ЗСТ с Канадой. Что это даст Украине?

11 июля 2016 года было подписано соглашение о ЗСТ между Украиной и Канадой, а 1 августа 2017 оно стартовало. Многие задались вопросом, повлияет ли это на молочный рынок? Разбирались в The DairyNews.
США планують до 2021 року наростити експорт молочної продукції на 5%