Минулого року наприкінці грудня через прийняття закону №3688 «Про внесення змін у Податковий кодекс України та деякі законодавчі акти України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» країною пройшла хвиля мітингів фермерів, які були підтримані Всеукраїнською аграрною радою та співавторами законопроекту. Останні наголосили на тому, що зміни вимагають ретельного доопрацювання й відміна спецрежиму призведе до негативних наслідків для агарного сектору.
Встановлений урядом «перехідний» період строком до 1 грудня 2015 року включає в себе: реалізацію ВРХ і молока зі співвідношенням 20% до держбюджету та 80% до спецрахунку виробника; зернових та технічних культур – 85% та 15% та інших сільгосппродуктів 50% на 50%. Особливе обурення викликало запровадження двох реєстрів платників податків, перший містить дані про підприємства, що залишаються під «опікою» держави та отримають відшкодування ПДВ, всі інші входять до другого списку.
В свою чергу, 29 грудня, голова ВАР Андрій Дикун підкреслив, що внесені зміни можуть призвести до створення міцної корупційної бази. Аграрії звернулись до Президента України з проханням не підписувати зміни до Податкового кодексу. «Сьогодні це проблема не аграрного сектору, це проблема всієї країни. Ми узаконюємо корупцію. Наше звернення сьогодні єдине для всіх – ми категорично просимо президента накласти на це вето, внести зміни до кодексу. Це все сьогодні реально зробити», – заявив Андрій Дикун.
Варто зазначити, що розподіл на відшкодування стосується всіх експортерів, а не конкретно аграріїв. «ПДВ відшкодовуватимуть лише «своїм», – сказав Андрій Дикун. Тобто до першого списку потраплять лише великі агрохолдинги, а на малі та середні чекає другий список, що фактично означає їх повне знищення. Михайло Соколов, заступник голови ВАР, вказав на те, що зміни не мають чіткого поділу між списками бюджетних коштів.
Міністерство аграрної політики та продовольства України висловило занепокоєння через прийняття законопроекту №3688 та негативно оцінило наслідки змін оподаткування. «З огляду на ситуацію, що склалась на фінансовому ринку та, враховуючи особливості природно-кліматичних умов ведення сільського господарства, скасування зазначеного виду підтримки сільгосптоваровиробників в Україні є абсолютно неприйнятним та призведе до зниження конкурентоспроможності аграрного бізнесу, втрати обігових коштів підприємств та необхідності залучення кредитних коштів для покриття понесених втрат, що призведе до збільшення собівартості продукції», – заявили у прес-службі відомства.
Проте, незважаючи на активний супротив аграрних організацій, президент України Петро Порошенко підписав зміни до Податкового кодексу вже 31 грудня 2015 року.
Голова Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) Іван Томич чітко окреслив позицію сільгосппідприємств: «Асоціація фермерів та приватних землевласників вимагає на найближчій сесії Верховної Ради України прийняти законопроект, який поверне систему оподаткування сільськогосподарських товаровиробників до стану, який існував включно до 2015 року». В разі відсутності дій з боку уряду, фермери повернуться до страйків та вийдуть на дороги України згідно з рішенням Страйкового комітету, наголосив президент АФЗУ.
15 березня АФЗУ збирає фермерів під стінами ВР на акцію протесту.
Думки багатьох експертів зійшлись на тому, що такі необдумані кроки призведуть до руйнації: різкого зниження виробництва, збільшення рівня безробіття та чергового підвищення цін на основні продукти харчування. За словами Віктора Гончаренко, депутата Черкаської обласної ради, український фермер мав від держави приблизно 40 доларів/гектар, в той час як в Європі вони отримують в кілька разів більше (від 200 до 500 доларів/гектар). Така різниця значно ускладнює можливості конкуренції із зарубіжними постачальниками.
Занепокоєння галузевих фахівців щодо змісту Податкового кодексу та прийнятого бюджету на 2016 рік висловила Людмила Супрун, експерт з питань бюджетної політики. В ефірі радіостанції «Голос Столиці», вона вкрай негативно відзивалась про ряд положень поточного бюджету. «Я вважаю, що в такому вигляді приймати бюджет неможливо, це бюджет маніпуляцій, це бюджет, який стимулює корупцію, як і зміни, які пропонується внести до Податкового кодексу. На місці депутатського корпусу у мене і секунди роздумів не було б, щоб відправити міністра фінансів у відставку за непрофесійну, абсолютно повну профанацію бюджету, непідготовленість, кулуарність», – заявила Людмила Супрун.
Усвідомлення погіршення фінансового положення аграрного сектору сприяло реєстрації в парламенті кількох законів, що повернуть спецрежим для сільгосппідприємств. Автор одного з законопроектів народний депутат Юрій Гарбуз наголошує, що «це дозволить підтримати вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників, захистити права представників малого та середнього бізнесу, підвищити обсяги вирощування зернових культур товарних позицій 1001-1008 (пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, рис, сорго, гречка і просо), а також 1205 (насіння ріпаку) і 1206 (насіння соняшнику), підвищити рівень виробництва у сфері сільського господарства… Цей закон убезпечить суспільство від спроби вирішення проблем чиновників та великого бізнесу за рахунок дрібних сільськогосподарських підприємців».
Постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше висловив абсолютно протилежну позицію щодо спеціального режиму в Україні, що ставить під сумнів реальність зміни до вже прийнятого закону, адже в 2017 році аграрії неодмінно мають перейти на загальний режим сплати ПДВ. В ході 12-ї Міжнародної конференції Dragon Capital. він відповів “Так” на питання, чи очікує МВФ повного скасування спецрежиму з ПДВ. За його словами, ця умова має бути виконано до 2017 року.
Дмитро Дєнков, керівник проекту "Економічна правда",вважає, що вимоги аграріїв щодо збереження спецрежиму - це відстоювання інтересів аграрних лобістів, тобто агрохолдингів, а не малих підприємств.
"За їх (ред, - аграрїів) логікою, за спецрежиму зникає потреба фінансувати у великих обсягах програми прямої бюджетної підтримки.... Скасування спецрежиму ПДВ буде серйозною проблемою для малих і середніх господарств, які обробляють до 3 тис га. Втім, користуються пільгами щодо сплати ПДВ переважно великі агрохолдинги. Чим більша додана вартість - тим більша пільга. Це означає, що найбільше пільг отримують агрохолдинги, які вирощують більш капіталомісткі культури з високою доданою вартістю і які демонструють більшу врожайність", - зазначив Дєнков у своєму блозі.
Він також заявив, що крім великих холдингів, пільгами у тваринництві ніхто не користується.
"Тваринникам насправді невигідне відшкодування ПДВ в будь-якій формі, адже це підвищує закупівельні ціни на корм, тобто зерно, для тварин, що становить 60-80% собівартості продукції. Чому тваринницьким асоціаціям добиватись більших цін на внутрішньому ринку зернових ¬– незрозуміло", - пише Дєнков.
В свою чергу Асоціація фермерів та приватних землевласників України разом з депутатами внесла власний законопроект № 3851-1, що був також підтриманий Аграрним комітетом. Всеукраїнська аграрна рада в підтримку цього закону закликає фермерів 16 березня знову вийти до Верховної Ради України на захист власних прав, який і має вирішити бути українським аграріям чи не бути.
ВАР та АВМ закликають чиновників внести зміни до законопроекту. Вони вимагатимуть від податкового комітету рекомендувати законопроект 3851-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, в тому числі сільгосптоваровиробників» до прийняття Верховною Радою України.
Основні положення законопроекту 3851-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, в тому числі сільгосптоваровиробників»:
•заборона скасування контролюючим органом сум податкового кредиту за формальними ознаками: податковий кредит може бути скасовано виключно у разі виявлення помилки в ІПН платника або у формуванні його по неоподаткованих операціях;
• запровадження єдиного публічного Реєстру заяв на бюджетне відшкодування: оприлюднення інформації щодо стану відшкодування ПДВ в розрізі окремих платників податків та заявлених ними до відшкодування з бюджету сум ПДВ;
• запровадження обов'язку відшкодування ПДВ виключно в порядку черговості надходження заяв.
• відновлення до 1 січня 2018 року дії спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства у редакції статей 2001 (крім абзаців тринадцятого-п'ятнадцятого пункту 2001.2 цієї статті) та 209 цього Кодексу, що діяла станом на 31 грудня 2015 року.
• незастосування до суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства фінансових санкцій, передбачених цим Кодексом за допущення у період з 1 січня 2016 року до набрання чинності цим Законом помилок у податкових деклараціях, в яких відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування.
За словами Любомира Дикуна,
віце-президента Асоціації виробників молока є дуже висока ймовірність, що податковий комітет призупинить подальший рух законопроекту 3851-1.Саме тому основна мета мітингу аграріїв підтримати даний законопроект, щоб чиновники виставили його на порядок денний до Верховної Ради України.
"Ми опитали керівників понад 200 МТФ за умов дії даного податкового кодексу біля 43% тваринників планують закрити свій бізнес протягом наступного року. 49% не розглядають можливості розвитку в наступні декілька років. Даний податковий кодекс - це не тільки сприяння можливості корупційного повернення ПДВ привілейованим олігархічним кланам, а і планована акція по знищенню тваринництва України. За даних умов ми очікуємо зростання вартості концентрованих кормів на 20%, що повністю зруйнує галузь. ", - наголосив віце-президент АВМ.
Народний депутат України Віталій Гудзенко заявив, що скасування спецрежиму оподаткування призвело до виникнення кризової ситуації в українському сільському господарстві, особливо серед фермерських і аграрних підприємств малого та середнього рівня. "В короткостроковій перспективі очікується різке згортання виробництва, особливо в тваринництві — валова продукція може скоротитися на 8%", - зазначив він.
Народний депутат також зауважив, що зміни до Податкового кодексу приймали поспіхом, не передбачивши продуману систему обліку та нових правил (тільки в середині лютого з’явилась нова декларація для сільгоспвиробників). Не були впроваджено перехідні положення, що значно та раптово ускладнило бухгалтерський облік, тим самим розширило базу для адміністративних і штрафних покарань з боку фіскальних органів.
Віталій Гудзенко також вважає, що негативну ситуацію може виправити зареєстрований законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України.
Андрій Табалов, генеральний директор ТОВ «Волошкове Поле», вважає, що на сьогодні в молочній галузі найгарячіша проблема це податкове законодавство. "Чому забрали молочну дотацію, що треба робити для того, щоб її повернути, якщо її не повернуть, що може бути? Підхід держави абсолютно не правильний, абсолютно некоректний, й абсолютно примітивний до молочної галузі", - зазначив він.
В коментарі The DairyNews Табалов наголосив, що треба "дзвонити у всі дзвони", щоб врятувати галузь. "Я особисто буду займатися цим питанням, щоб мобілізувати народних депутатів, які повинні дбати про нашу державу, а не про якусь іншу державу, або про власну кишеню. Це такий основний месседж і основна проблема на даний момент", додав він.
Заступник голови ВАР Михайло Соколов заявив, що є тільки два варіанти для виходи і з ситуації, що склалася: знизити ставку ПДВ або відновити спецрежим для тваринництва.
"Зі скасуванням спецрежиму у нас виникають додаткові проблеми з адмініструванням. Чого гріха таїти, в сільському господарстві немає грамотних бухгалтерів, які зроблять так, щоб хоча б формально не було, до чого" причепитися ". Я вже не кажу про те, що якщо є бажання, то завжди знайдеться, до чого ... ", - заявив представник Всеукраїнського аграрного ради.
Народний депутат України, заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин ВРУ, Олександр Бакуменко вважає, що за умови повної відміни спецрежиму ПДВ, потрібно розробити новий не менш ефективний механізм стимулювання сільського господарства в Україні.
"Наші міжнародні партнери наголошують, що у ході податкової реформи потрібно не лише підвищення чи зниження податкових ставок, а комплексна боротьба з корупцією у сфері сплати податків. Тому, насамперед, має відбутися повномасштабна реформа фіскальної служби - перетворення її з каральної у сервісну службу для платників податків", - зазначив депутат.
Він також розповів, що замість того, щоб переконувати наших кредиторів в здатності коаліції діяти разом і проводити ефективні реформи, уряд всілякими кулуарними методами, в тому числі, зіштовхуючи великий бізнес проти малого, намагається збільшити податковий тиск на бізнес, зокрема, залишити аграріїв без жодної державної підтримки, змушуючи їх виходити на вулицю і захищати свої права. Олександр Бакуменко наголосив:
"Якщо Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу", залишиться в тому вигляді, в якому він зараз є, більшість фермерських господарств або ж збанкрутує, або ж піде навіть не просто в "тінь", а в глибоке "підпілля", з якого взагалі ні копійки не надходитиме до бюджету держави.
Отже 16 березня черговий мітинг чи почує Уряд заклики аграріїв і чи зміни до законопроекту дійсно вплинуть на розвиток та добробут агросектору України ми дізнаємось незабаром.
