Зима врятує Україну від нодулярного дерматиту, але в травні буде чергова атака

У прес-конференції взяли участь Голова Державної Служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів Володимир Лапа, національний консультант ФАО з питань ветеринарії Віталій Башинський, голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун, віце-президент «Асоціації свинарів України» Оксана Юрченко, лікар ветеринарної медицини Асоціації виробників молока Ігор Присяжнюк, власник ПСП «Пісківське» Валерій Колоша, заступник директора ТОВ «Агрікор Холдинг» Юрій Гудзь.

У своєму виступі національний консультант ФАО, експерт з питань ветеринарії, пан Віталій Башинський:

«На сьогоднішній день ми бачимо, що Україна повністю втратила статус по АЧС (статус країни, вільної від африканської чуми свиней – ред.), і заборонні заходи або навіть заходи з припинення всіх систем, які б дозволяли нам виходити на інші ринки, застосовуються до України в межах 100%. Тобто наразі ми експортуємо тільки живих свиней і тільки до Грузії, і то, тільки тому, що ця країна також є неблагополучна по АЧС – тобто завозимо на територію, де вже немає чого боятися. Це дуже серйозний удар по свинарству України.

В нас ще є невеличкий запас міцності для того, щоб задовольнити власні потреби, але якщо ми звернемо увагу на споживчу здатність нашого населення і його купівельну спроможність, то ми бачимо, що розвиватись українському свинарству просто вже нема куди. Продати якісну свинину ми не можемо, тому що люди не купують за гроші, які відповідають її собівартості. Ми заміняємо її неякісними обріззю або імпортом – тому що ми є членами СОТ і не можемо встановити заборонні заходи, не маючи на те достатніх підстав. Тому, на сьогоднішній день, ми в складній ситуації, і це вже дійсно війна, війна економічна, з біологічним ухилом.

В нас є ще одна проблема, про яку ми і не можемо не згадувати, й не можемо говорити вголос – це проблема нодулярного дерматиту. Якщо хтось із вас цікавився і дивиться відомості на інтернет-ресурсах та на Фейсбуці – це питання обговорюється дуже широко. Якщо ви бачили карти, то зрозумієте, що надефективна, в порівнянні з Україною, Європа, на сьогоднішній день дуже важко зупиняє розповсюдження вірусу нодулярного дерматиту. Ми бачимо зони, які ще не уражені, дивимось на ті заходи, які застосовують ці країни – і вони дійсно надзвичайні.

Карти розповсюдження нодулярного дерматиту станом на 26.09

В заходах бере участь як топ-менеджмент держави, так і ради національної безпеки і оборони, так і вся спільнота. Як один щит всі стають на захист свого потенціалу від цієї хвороби. Наразі в Україні це питання також підняте Асоціацією виробників молока, є декілька відкритих листів на рівень Адміністрації президента, Кабінету Міністрів та керівництва Держпродспоживслужби, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, і саме на їх плечі будуть покладені усі основні заходи із зупинення хвороби.

Я коротко поясню не про хворобу, а про те, чому саме вона така небезпечна для економіки держави. Перш за все, ми вже отримали перший удар з боку АЧС. Ми його витримали, тому що маємо скотарство і чудове птахівництво, а також відкриті експортні ринки по птахівництву і частково – по скотарству. Ми досить інтенсивно торгуємо живою худобою. А тепер давайте на секунду уявимо, що Україна втрачає статус по нодулярному дерматиту. Ми жодної тварини не вивеземо за територію держави. Мало того, ми втратимо величезну кількість тварин в прямому сенсі, а ще більше втратимо за рахунок втрати продуктивності. Це все колосальні втрати.

Якщо ми сьогодні говоримо, що наші переробники молока борються за молоко високої якості, то завтра вони будуть боротися за молоко взагалі. Якщо говорити про ціни, то звичайно, держава буде їх утримувати на такому рівні, щоб люди могли щось  їсти. Але за рахунок чого? Всі чудово розуміємо, що це буде робитися за рахунок імпорту, якщо національний виробник не зможе забезпечити національну потребу. Імпорт за нашої купівельної спроможності буде невисокої якості – бо я не думаю, що хтось сьогодні піде в магазин і вільно викладе 2,2 євро або 60 гривень за півлітра молока.

В Європі ці гроші платять, це не є критично, але в регіонах, які були уражені нодулярним дерматитом, вже є зміна вектора. Наприклад, якщо Болгарія частково експортувала молоко, то зараз вона імпортує молочні продукти, тому що їм потрібен час для відновлення потенціалу – і це при тому, що вони зреагували миттєво.  Болгарія перейшла на 100% щеплення проти нодулярного дерматиту і зберегла більше половини поголів’я, яке так і не захворіло. Але вона, звичайно, втратила статус країни, вільної від нодулярного дерматиту.

Як можна втратити статус? Статус є багаторівневим, він трирівневий. На першому повинна бути встановлена державна програма з  контролю, а хвороба повинна бути у списку хвороб, про які обов’язково повідомляється до державних органів при виникненні захворювання. Україна відповідає цим вимогам згідно національного законодавства. Друга умова – це не проведене щеплення, тобто, зараз Україна має статус вільної від нодулярного дерматиту без щеплення. Це найвищий статус – статус так званого контрольованого ризику. Україна не має буферної зони від кордону, і навіть зареєстрованої вакцини, адже ми були вільні, в нас не було такої потреби, а тому і не було звернення щодо реєстрації.

Як застосовується механізм захисту держави в даному випадку? Давайте наведемо приклад тієї ж Болгарії. Як тільки стався перший випадок на відстані 150 км від кордону, було зібрано аналог нашої Ради з національної безпеки і оборони, яка прийняла рішення закупити вакцину та почати щепити тварин, які знаходяться в безпосередній близькості. Вони запізнились. Хвороба розповсюдилась по Болгарії дуже швидко і спалила майже все поголів’я.

Щодо України, то ініціація і звернення до РНБОУ було, але лист було переадресовано до Мінагрополітики з проханням розглянути пропозиції. Ми знаємо, що хвороба на сьогоднішній день наближається із Заходу та зі Сходу. Щодо Заходу в нас є досить надійні сподівання, що Європа зупинить розповсюдження хвороби, тому що вона почала щеплення, і досить ефективно. З боку Російської Федерації прозорих кордонів на Сході немає – і в мене немає впевненості, що звідти хвороба не зайде в травні.

Ви спитаєте, чому в травні?  Я поясню. Тому що, як повідомив наш Гідрометцентр, бабиного літа в не буде – тобто ми призупинимо літ кровоссальних комах, які є вектором перенесення збудника хвороби. Якщо це дійсно буде так, ми зможемо сказати, що цього року нас «пронесло». Але ми маємо бути готовими до квітня і травня, коли буде максимальний літ кровоссальних комах. Аналіз рози вітрів говорить про те, що в цей час панують західні вітри, це буде нас захищати.  Але, наближення захворювання менше ніж 50 км до кордону можна вважати надкритичним. Це говорить про те, що Україна повинна мати запас вакцини для того, щоб створити буферну зону.

Вимога до буферної зони країни, яка має статус вільної від нодулярного дерматиту без вакцинації – це наявність реєстру всіх тварин, в яких буде введено ослаблений збудник. Вакцина – це і є ослаблений збудник, який дозволяє сформуватися імунітету, щоб тварина не захворіла при наявності патогенного збудника.

Відрізнити вакцинальний штам від польового важко, практично неможливо. Тому всі тварини, які будуть щеплені, будуть вважатися за даними серологічних досліджень хворими. Тобто, ми втратимо статус країни, вільної від ЗВД без вакцинації, зате спалахів Україна не покаже. Таким чином, Україна залишиться вільною від нодулярного дерматиту. Якщо хоча б один спалах з відповідними клінічними ознаками буде зареєстрований, ми втратимо і цей останній статус. Тоді ми будемо вимушені переходити до тотального щеплення, щоб зберегти поголів’я на території України. Звичайно, я як експерт в сфері біобезпеки та ветеринарії, можу радити, але вживати відповідні заходи держава повинна самостійно.

Що потрібно зробити і для чого? По-перше, ми повинні підняти це питання на рівень топ менеджменту держави для того, щоб можна було прийняти рішення усім ланкам. Тобто, РНБОУ дає своє бачення ситуації та встановлює рівень загрози. В РНБОУ є свої експерти, яким я довіряю, які мають високий рівень освіти, які чітко розуміються на геоплітичних та всіх біологічних процесах та можуть сказати, який рівень загрози на сьогоднішній день є. Але вони зможуть працювати, якщо буде доручення від РНБОУ.

Якщо в РНБОУ приймуть рішення, що рівень загрози є високим, тоді Кабінет Міністрів має дати дозвіл на закупівлю вакцини. Чому не можна закупити напряму? Тому що вона незареєстрована в  Україні. Щоб її зареєструвати, треба завезти партію від 3 до 10 тисяч доз щоб випробувати на тваринах. Цієї кількості вакцин буде недостатньо, щоб створити буферну зону. Рішення має бути прийняте на рівні держави, щоб потім не шукати винних – хто звіз вакцину, звідки вона взялася.

Наступне питання, дуже важливе, це реєстр щеплених тварин в буферній зоні. Ми розуміємо, що створити реєстр щеплених тварин в Болгарії було просто, тому що там рівень ідентифікації ВРХ наближається до 90%, а ті 10% неідентифікованих тварин – це тварини до 6 місяців. Старше 6 місяців рівень ідентифікації ВРХ – 99%. В Україні я вам навіть цифр таких не можу сказати, тому що реєстр потребує реанімації, по-перше, а по-друге, його потрібно «вичистити», тому що система ідентифікації не спрацьовує в державі. По-перше, ідентифікація до останнього часу була необов’язкова для селянських господарств, які вирощують худобу для власного споживання. По-друге, служба на сьогоднішній день знаходиться в стані реформування, і працював мораторій, який не давав можливості перевіряти господарства та вживати до них адміністративних заходів.

Досить важливий момент – ідентифікація доволі  дорога. В Україні треба витратити близько 69 гривень на ідентифікацію теляти, а люди просто не хочуть витрачати ці гроші. Телят ховають, а коли вони виростають і потрапляють на  пасовище, там вони контактують з іншими тваринами. Таким чином ми втрачаємо простежуваність переміщення неідентифікованих тварин.

Тому, з цього витікає, що в зоні, яку ми визначимо буферною, кожна тварина, яка повинна бути щеплена, повинна бути ідентифікована примусово. Інакше, ми не зможемо її завести в реєстр. Примусова ідентифікація – це також рішення як мінімум Кабінету Міністрів, тому що на це повинні виділятися гроші. Можливо, потрібно змінити систему ідентифікації, але де взяти часу? У нас всього-навського є зима. З одного боку, ми дуже боїмось лютої зими, а з іншого боку, як ветеринар, як експерт з біобезпеки, я можу сказати, що тільки люта зима зможе зупинити нодулярний дерматит».

Додамо, що за словами Голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи, невеличка Македонія витратила 4 млрд. євро за рік на боротьбу з нодулярним дерматитом, тоді як в державному бюджеті України на всі хвороби передбачається  близько 50,5 млн грн. На вакцинацію 1 млн поголів’я худоби в буферній зоні, за розрахунками Служби, потрібно передбачити 55 млн. грн. (вартість однієї дози 1,5-2 євро).